ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДУ ТА НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ( батькам )
У дев’яти випадках із десяти суїцидальна
спроба –
це не бажання вкоротити собі
віку,
а крик про допомогу.
Г.Отто
Сім’я була, є і буде завжди
найважливішим середовищем формування особистості і головним інструментом, який
відповідає не лише за соціальне відтворення населення, а й за відтворення
певного стилю життя. Саме в сім’ї дитина проводить більшу частину свого часу,
тому атмосфера в домі, моральний, культурний і освітній рівень батьків важливі
для виховання дитини.
Пропонуємо вам загальні стратегії, що
пропагують позитивну поведінку та подолання труднощів і проблем у стосунках із
дітьми:
§ Якщо
можете, ігноруйте негативну поведінку дитини та концентруйте увагу на
позитивних рисах.
§
Мотивуйте позитивну поведінку
нагородами.
§
Критикуйте поведінку, а не людину
(Наприклад: «Битися не можна, тому що …», а не « Ти поганий, тому що ти
б’єшся").
§
Створюйте умови для навчання («Ти
розбив чашку. Будь ласка, не неси наступного разу стільки чашок, адже ти бачиш,
що їх легко розбити»).
§
Уникайте конфліктних ситуацій.
§
Чітко наголошуйте, що ви очікуєте від
поведінки дитини, та що станеться, якщо вона щось зробить не так (Не кажіть «Не
роби безладу», а поясніть, що саме ви називаєте безладом).
§
Використовуйте позитивне мовлення
(Замість «Не став туди чашку», скажіть «Постав чашку на стіл, а не на тумбочку». Таке спілкування
дозволяє дитині взаємодіяти у позитивному середовищі, що підвищує її
самооцінку).
§
Будьте справедливими і давайте дітям
розповідати свої історії.
§
Вмотивовуйте позитивну поведінку дітей
позитивними словами (Помічайте речі, які діти виконують добре).
§
Наблизьте дитину до себе, виведіть її
з небезпечної ситуації (наприклад, якщо виникла бійка, запропонуйте дитині піти
разом з вами, а не відсилайте її за чимось з метою вивести, ізолювати…).
§
Не перебільшуйте з покараннями
(Запитайте себе (тільки чесно!): якби ви були дитиною, чи здалося б вам таке
покарання справедливим?).
§
Виходьте зі складних ситуацій із
гумором (Зауважте: жарти не мають доходити до висміювання або приниження
дитини).
§
Вибачайтеся (Якщо ви помилилися, то
поясніть дитині, чому ви повелися саме так. Це показує дитині, що помилятися –
нормально, що на помилках потрібно вчитися).
§
Слухайте дитину та співчувайте її
почуттям і думкам, які дитина висловлює, навіть якщо не згодні з ними.
§ Пам’ятайте
основний принцип, що допомагає зрозуміти себе й інших, - це увага до людини.
Коментарі
Дописати коментар